Загрози для історичних пам’яток під час бойових дій: як захистити культурну спадщину?

Війна в Україні, що триває з 2014 року і особливо загострилася після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році, завдала величезних збитків не лише людським життям та інфраструктурі, але й культурним об’єктам. Історичні пам’ятки архітектури — це не тільки частина національної спадщини, але й символи національної ідентичності. В умовах війни вони часто стають однією з першочергових мішеней, піддаючись руйнуванню та знищенню.

 Загрози для цих пам’яток включають пряме військове ураження, мародерство, руйнування через відсутність догляду, а також цілеспрямоване нищення культурних символів. Окрім фізичних пошкоджень, окупація та ідеологічне знищення українських культурних об’єктів ставлять під загрозу збереження важливих складових національної спадщини. У таких умовах швидка реакція та ефективні заходи з боку держави, громадськості та міжнародної спільноти є критично важливими.

   Як захищати пам’ятки під час активних бойових дій?

 Збереження культурної спадщини в умовах війни — це надскладне завдання, але існують практичні рішення, які допомагають мінімізувати втрати.

• Евакуація та консервація об’єктів – у регіонах, які знаходяться під загрозою обстрілів, проводиться евакуація рухомих культурних цінностей, таких як музейні експонати, картини, скульптури та інші об’єкти мистецтва. Це дозволяє зберегти важливі артефакти від неминучих руйнувань. 
• Цифровізація культурної спадщини – сучасні технології дають можливість зберігати архітектурну спадщину у цифровій формі. Оцифровка пам’яток, створення 3D-моделей та архівування інформації про архітектурні об’єкти дозволяють фіксувати їхній стан і технічну документацію для подальшого відновлення. У 2022 році українські та міжнародні фахівці активно працювали над проєктом Backup Ukraine, який був спрямований на створення цифрових копій важливих культурних об’єктів.
• Фізичний захист пам’яток – у випадках, коли пам’ятки архітектури перебувають у зонах підвищеного ризику, використовуються спеціальні захисні матеріали та конструкції для їхнього укріплення. Наприклад, у Львові під час обстрілів спеціальні конструкції захищали скульптури та фасади історичних будівель. Цей підхід дозволяє зменшити шкоду від вибухів та осколків.
• Міжнародна підтримка – українські музеї та інші культурні установи активно співпрацюють із міжнародними організаціями для забезпечення збереження культурної спадщини. Організації, як-от ЮНЕСКО та ICOMOS, не лише надають рекомендації, але й фінансову допомогу для охорони пам’яток у зонах конфлікту. Важливою є й дипломатична робота, спрямована на визнання знищення українських культурних об’єктів воєнними злочинами на міжнародному рівні.

  Окрім державних заходів, активну роль у збереженні культурної спадщини відіграють волонтерські та громадські ініціативи. Волонтери часто першими реагують на пошкодження архітектурних об’єктів та беруть участь у їхньому захисті. 

 На деокупованих територіях вже розпочато оцінку збитків та розробку планів відновлення постраждалих об’єктів. Особливу увагу приділяють церквам, соборам та іншим культовим спорудам, які мають велике культурне та духовне значення для місцевих громад. Державні та міжнародні програми з реставрації допоможуть відновити ці об’єкти, зберігаючи їхню історичну цінність.

  Збереження історико-архітектурної спадщини під час війни — це боротьба за майбутнє країни та її національну ідентичність. Кожна зруйнована пам’ятка — це втрачений фрагмент історії, який неможливо повністю відновити. Проте за допомогою сучасних технологій, міжнародної підтримки та злагоджених дій уряду, волонтерів і громади, є шанс мінімізувати втрати та зберегти важливі культурні символи для майбутніх поколінь.

  Війна не повинна стати вироком для культурної спадщини України — її необхідно захищати, відновлювати і передавати наступним поколінням. Завдяки співпраці на всіх рівнях є надія, що ці унікальні пам’ятки архітектури продовжуватимуть надихати та об’єднувати український народ, залишаючись символами національної гордості та незламності.